31 жовтня 2024 року відбувся онлайн-воркшоп, організований кафедрою інфокомунікаційної інженерії імені В.В. Поповського ХНУРЕ в рамках проєкту Еразмус+ модуль Жан Моне «Європейський досвід для підвищення стійкості критично важливих об'єктів в Україні». Цей захід став надзвичайно актуальним з огляду на зростання кіберзагроз і викликів, з якими стикається Україна, та зосередив увагу на необхідності підвищення безпеки критичної інфраструктури за європейськими стандартами.

Відкрив воркшоп в.о. ректора Харківського національного університету радіоелектроніки Ігор Рубан, наголосивши на важливості міжнародної співпраці в питаннях національної безпеки. Він підкреслив, що досвід європейських партнерів і сучасні підходи до захисту критичної інфраструктури є ключовими для зміцнення обороноздатності України в умовах нових загроз.

Координатор проєкту, професор кафедри інфокомунікаційної інженерії ім. В.В. Поповського ХНУРЕ Євдокименко М.О., розповіла про основні напрями діяльності проєкту Еразмус+ Жан Моне Модуль ResCE, зокрема про результати літніх шкіл, розроблених курсів тощо, та поділилася планами на майбутнє для досягнення кращих результатів щодо реалізації проєкту та підвищення рівня кібербезпеки в Україні.

Запрошена експертка, Лілія Олексюк, яка є позаштатною радницею Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки, під час свого виступу детально розглянула нормативно-правову базу України у сфері захисту критичної інфраструктури, порівнюючи її з вимогами Директиви ЄС № 2022/2557. Вона підкреслила, що українське законодавство наразі орієнтоване на захист об’єктів критичної інфраструктури, тоді як європейський підхід більше сфокусований на забезпеченні стійкості процесів надання послуг. Пані Лілія також звернула увагу на різницю в підходах до визначення рівня критичності: в Україні це базується на важливості об'єкта, тоді як у ЄС – на оцінці ризиків. Вона наголосила на важливості створення реєстру критичних операторів і запровадження ефективної системи моніторингу, що передбачено європейськими стандартами. Крім того, спікерка зауважила, що для підвищення стійкості інфраструктури необхідно посилити відповідальність за порушення вимог безпеки. Загалом виступ Лілії Олексюк сприяв глибшому розумінню відмінностей між українськими та європейськими підходами й окреслив перспективи для подальшого вдосконалення законодавства в Україні.

Президент ГО «Наукова асоціація кібербезпеки України», д.т.н., професор Національного авіаційного університету Сергій Гнатюк детально розповів про основні загрози для критичної інфраструктури України, зокрема кібертаки, DDoS-атаки та атаки типу ransomware, які можуть значно вплинути на роботу ключових об'єктів. Він також підкреслив важливість фізичної безпеки об'єктів, зазначивши необхідність посилення системи протиповітряної оборони для захисту від дронів і ракетних ударів. На завершення Сергій наголосив на потребі впровадження сучасних технологій моніторингу і захисту та важливості міжнародного обміну інформацією та досвідом у боротьбі з кіберзагрозами.

Андрій Леляк, Senior Software Developer в Samsung R&D Institute Ukraine, розповів про міжнародні стандарти з виготовлення та захисту машинозчитуваних проїзних документів, встановлені ICAO (Міжнародною організацією цивільної авіації). Він зосередив увагу на основних елементах документа, які забезпечують його безпеку: зоні візуальної перевірки (VIZ), машинозчитуваній зоні (MRZ) та чипі для безконтактного зчитування. Андрій також підкреслив переваги електронних документів, такі як зручність зберігання, швидкість перевірки та високий рівень захисту. У підсумках спікер розглянув можливості різних варіантів збереження документів і наголосив на перспективному напрямі розвитку електронних документів для підвищення їхньої універсальності та безпеки.

Ми щиро дякуємо нашим спікерам – Лілії Олексюк, Сергію Гнатюку та Андрію Леляку за їхню експертну думку, глибокий аналіз сучасних викликів і практичні рекомендації для підвищення стійкості критичної інфраструктури України.

Загалом на захід приєдналися 50 учасників з різних університетів України, приватних компаній та державних установ. Це підкреслює важливість впровадження європейських стандартів для підвищення безпеки та стійкості інфраструктури України.

Тож не зупиняємось та підвищуємо кіберстійкість України!

Попереду ще багато цікавих ініціатив!

Project JM module ResCe funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union. Neither the European Union nor the granting authority can be held responsible for them

#ErasmusPlus, #ErasmusUA